Левко Лук'яненко (1928-2018) — український політичний та громадський діяч, дисидент.
Походив із селянської родини на
Чернігівщині. Юрист за освітою, 1959 р. разом із колегами заснував Українську
робітничо-селянську спілку (УРСС). 1961 р. членів УРСС заарештовано і
звинувачено у підриві авторитету КПРС, прагненні відокремити УРСР від СРСР, наклепах
на марксизм-ленінізм. Засуджений до смертної кари, яку через 72 дні замінили на
15 років позбавлення волі. Після звільнення увійшов до Української Гельсінської
групи, що вела правозахисну діяльність, і був заарештований і засуджений
вдруге. 1989 р. помилуваний, повернувся в
Україну. 1990 р. став головою новоствореної Української республіканської партії
та обраний депутатом Верховної Ради УРСР. Автор Акта проголошення незалежності
України, проголошеного в день народження Лук'яненка. Балотувався на посаду
Президента України. До 2013 р. вів активну політичну діяльність. Герой України.
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.