Микола Лисенко (1842-1912) — засновник української класичної музики.
Походив з козацько-старшинського роду. Попри закінчення фізико-математичного факультету і навіть захист дисертації, віддав перевагу музиці. Автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Пан Коцький»; обробив понад 600 зразків українського музичного фольклору, створив цикл «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка», музику гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер». Заснував першу в Україні національну Музично-драматичну школу, яка працювала за програмою консерваторії. Брав участь у роботі Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, був фундатором та головою ради правління просвітницького «Українського Клубу», що об'єднав київську інтелігенцію.
1992 – введення в обіг
поштової марки "150 років з дня народження видатного композитора,
основоположника української класичної музики, музичного єтнографа, диригента,
піаніста і громадського діяча Миколи Лисенка".
2002 – НБУ ввів в обіг
монету «Микола Лисенко».
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки
архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання,
персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т.
- Тернопіль : Підручники і посібники,
2022. – 144 с.