Нестор Махно (1888-1934) — український повстанський отаман, один із лідерів анархістського руху в Україні.
З кінця 1917 р. формував загони самооборони на Катеринославщині, які згодом стануть Революційною повстанською армією України. Заперечував тактику позиційної війни на захоплення та утримання територій, впровадивши маневрену війну. Центром махновського руху стало Гуляйполе неподалік сучасного Запоріжжя. Отаман виступав проти Центральної Ради, а влітку 1918 р. повів боротьбу проти гетьманату. Намагався стати «третьою силою» поряд з Директорією і більшовиками. У 1919 р. відкрито виступив проти радянської влади. Під час наступу військ П. Врангеля у вересні - жовтні 1920 р. знову пішов на зближення з більшовиками. Після розгрому білогвардійців радянське командування розпочало ліквідацію частин свого союзника. З кінця листопада 1920 р. до серпня 1921 р. вів боротьбу проти більшовицької влади. У серпні 1921 р. перейшов кордон з Румунією. У квітні 1925 р. переїхав до Парижа, де й помер.
2013 – НБУ ввів в обіг монету «Нестор Махно».
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.