Калнишевський
Петро Іванович (бл. 1690—1803) — останній кошовий
отаман Запорозької Січі (1762, 1765—75), полководець і дипломат. Походив з
козацько-старшин. роду Лубен. полку. Кошовим отаманом обирався 10 років підряд.
Дбав про колонізацію земель Запорожжя, поширення хліборобства і торгівлі, їздив
до Петербурга, де обстоював військ. та адмін.-терит. права Запорожжя від
зазіхань рос. уряду. Після зруйнування в черв. 1775 р. царськими в-ськами Нової
Січі Калнишевський був заарештований і за наказом Катерини II засланий до
Соловецького монастиря (тепер Арх. обл., Рос. Федерація). Більше 25 років
провів у жахливих умовах одиночної камери. 2. 04. 1801 р. указом Олександра І
був звільнений з монастирської тюрми, але за власним бажанням залишився у
монастирі, де незабаром і помер. Похований на головному подвір'ї Соловецького
монастиря перед Преображенським собором.
Джерела
та література:
1. Історія
війн і збройних конфліктів в Україні: енцкл. довід. / Авт.- упоряд. О. І.
Гуржій та ін. – К.: Вид. гуманіт. Л-ри, 2004. – 520 с.