ЯСИР, ЯСИРНИК (по-турецькому есир) —бранці, взяті в неволю протягом XV — 60-х років XVIII ст. турецько-татарськими нападниками в українських, російських і польських землях літні люди, молодь, діти. Частину бранців продавали в рабство на ринках Кафи (Феодосії) і Гезлева (Євпаторії) у східні країни. Певна кількість невільників залишалася в Криму для роботи на галерах, у копальнях та маєтках. Бранців іноді викуповували з неволі родичі або на пожертви запорозьких козаків. Відомі неодноразові втечі бранців на батьківщину. Доля бранців оспівана в українських думах та історичних піснях.