ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПИСАР належав до найвищого щабля генеральної старшини й очолював Генеральну військову канцелярію. Проводив дипломатичну роботу (листування, прийом послів, підготовка угод, договорів, універсалів). готував питання для розгляду на козацькій раді, брав участь у засіданнях Генерального суду, виконував обов'язки наказного гетьмана. Як правило, генеральні писарі були вихованцями Киево-Могилянської колегії (академії), володіли кількома іноземними мовами, добре знали граматику, юриспруденцію, військову справу.
«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців», - говорив класик світового кінематографу Олександр Довженко. Давайте вивчати історію рідного краю, народу заради розвитку і процвітання нашої Батьківщини.