Володимир Винниченко (1880-1951) — український письменник, публіцист, політичний діяч. Народився у Єлисаветграді. Студентом юридичного факультету Київського університету вступив до Української студентської громади, що була осередком РУПу. За участь у студентських заворушеннях відрахований з університету, прослужив кілька місяців в армії, утік до Львова. 1905 р. закінчив екстерном університет і став головою УСДРП. У березні 1917 р. приступив до роботи в УЦР і став автором універсалів та очолив Генеральний Секретаріат. З гетьманом П. Скоропадським не співпрацював, натомість створив опозиційний Український національний союз. З листопада 1918 р. до початку лютого 1919 р. очолював Директорію, але через загострення політичної ситуації та особистий конфлікт зі С. Петлюрою емігрував. 1920 р. листувався з керівництвом УСРР, сподіваючись на посаду заступника голови Раднаркому та наркому закордонних справ. З 1925 р. колишній політик жив у Франції, де і похований.
2005 – НБУ ввів в обіг
монету «Володимир Винниченко».
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.