Павло Скоропадський (1873-1945)
— український державний і політичний діяч, воєначальник, гетьман України.
Походив зі старовинного
українського козацько-шляхетського роду. Зробив військову кар'єру, брав участь
у російсько-японській війні, з 1916 р. — генерал-лейтенант. Провів українізацію
1-го корпусу (60 тис, вояків). У жовтні 1917 р. на з'їзді Вільного козацтва
обраний почесним військовим отаманом. У листопаді 1917 р. корпус під його
командуванням став на захист УЦР, але Скоропадського звинуватили у прагненні
державного перевороту і змусили подати у відставку. 29 квітня 1918 р. обраний
гетьманом України. 15 грудня 1918 р. підписав зречення від влади. Протягом двох років жив у
Швейцарії, згодом поселився поблизу Берліна. Зусиллями Скоропадського в 1926 р.
створено Український науковий інститут при Берлінському університеті. В роки
Другої світової війни відстоював перед офіційними колами Німеччини інтереси
українців, сприяв звільненню з нацистських концтаборів С. Бандери, А. Мельника,
Я. Стецька. В квітні 1945 р. під час бомбардування був тяжко поранений і помер.
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки
архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання,
персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т.
- Тернопіль : Підручники і посібники,
2022. – 144 с.