Степан Бандера (1909-1959) — ідеолог українського націоналістичного руху, голова Проводу ОУН-Б.
Народився у с. Старий Угринів у сім'ї греко-католицького священника. Навчався у львівській Політехніці, працював у «Просвіті» і «Пласті», займався спортом. 1929 р. вступив до ОУН, невдовзі став крайовим провідником. Саме під керівництвом Бандери ОУН переходить до гучних політичних терактів. За організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б. Пєрацького (1934) засуджений до страти, яку замінили на довічне ув'язнення (вийшов на волю у вересні 1939 р.). 1940 р. група Бандери вийшла з ОУН та заснувала ОУН-Б, яка 30 червня 1941 р. проголосила відновлення Української Держави. Бандеру заарештували, українські батальйони були розформовані. У концтаборі Заксенхаузен перебував до грудня 1944 р., поки німці не звільнили його з розрахунку — щоправда, марного, — на тісне співробітництво. 1945 р. поновлено на посаді голови Проводу ОУН, Р. Шухевич став його заступником. 15 жовтня 1959 р. вбитий агентом КДБ у Мюнхені (ціаністим калієм зі спеціального пістолета).
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.