ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

ДАТА

ПОДІЯ

ЗМІСТ

988

Запровадження християнства на Русі.

 

990

Запровадження митрополії.

 

1051

Обрання Іларіона без санкції константинопольського патріарха першим київським митрополитом.

Перша спроба автокефалії.

1054

Церковний собор у Константинополі.

Заборона східним церквам підтримувати стосунки з Римом. Поділ християнської Церкви на католицьку і православну.

1375

Створення Галицької католицької митрополії.

Активна експансія католицизму в українські землі.

1415-1420

Створення митрополії у Великому князівстві Литовському осібно від Московської православної митрополії.

 

1439

Флорентійська унія між римським папою і константинопольским патріархом.

Акт возз’єднання всієї східної Церкви з західною. Константинопольский патріарх визнав залежність від римського папи. Невизнана на східнослов’янських землях.

1448

Московський церковний собор.

Місцеве духовенство без участі українського і білоруського духовенства проголошує митро-политом Київським єпископа Йону. (З 1461 року наступники Йони титулуються митрополитами Московськими).

1589

Заснування Московської патріархії замість митрополії.

Юрисдикція тільки на території Російської держави. Погіршення Української церкви.

1596

Берестейська унія.

Возз’єднання Української церкви з Римською за умов збереження східного обряду. Початок релігійної боротьби.

 

1620

Відновлення православної митрополії в Києві, яку було ліквідовано згідно з Берестейською унією.

Патріарх Єрусалимський Феофан висвятив на митрополита Київського Борецького. Поновлення православної ієрархії в Україні.

1628-1629

Спроба церковної угоди.

Невдала через небажання православних і уніатів йти на поступки. Проти возз’єднання з уніатами рішуче виступило Запорозьке Військо.

1686

Перехід української церкви у відання Московського патріарху.

На умовах забезпечення автономії української церкви. У майбутньому були порушені. Посвячення Гедеона у митрополити в Москві.

1720

Уніатський собор в Замості.

Утвердження уніатства на Правобережжі і в Галичині.

1721

Ліквідація патріархату в Росії.

Заснування Синоду. Ліквідація самостійної політичної ролі церкви.

1839

Ліквідація греко-католицької церкви в Російській імперії.

Засіб встановлення релігійної єдності і русифікації українського народу.

1917, 

березень

Створення Виконавчого комітету духовенства і мирян.

Мета – відокремлення українських єпархій від РПЦ.

1920, 

травень

Пленум Всеукраїнської православної церковної ради.

Проголошення автокефалії, тобто незалежності від Московського патріарха.

1921, 

жовтень

Всеукраїнський православний церковний собор.

Рукоположення Василя Липківського на першого єпископа УАПЦ і митрополита Київського і всія України.

1923

Помісний собор РПЦ.

Визнання «обновленцями» автокефалії православної церкви в Україні. Боротьба проти «традиційної» течії в РПЦ.

1923

Зустріч керівництва УАПЦ з головою Раднаркому УРСР.

Заява про підтримку влади Рад.

1923, 

листопад

Помісний собор українських «обновленців».

Утворення незалежної церкви –Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Право вільного вибору мови богослужіння. Існувала до середини 40-х років, злилася з РПЦ.

1930, 

січень

Третій Всеукраїнський православний собор.

Саморозпуск УАПЦ. Припинення діяльності Всеукраїнської православної церковної ради. Після справи «Спілки Визволення України».

1946

Львівський собор.

Ухвала про ліквідацію Берестейської унії і об’єднання з РПЦ.

1989, 

лютий

Створення Ініціативного комітету за відновлення Української автокефальної

Православної церкви.

 

1989, 

вересень

Собор священнослужителів УАПЦ і прихильників УАПЦ – священнослужителів РПЦ.

Створення Церковної Ради УАПЦ в Україні.

1992, 

червень

Всеукраїнський Православний Собор.

Об’єднання Української православної церкви та Української автокефальної  православної церкви в єдину Українську православну церкву – Київський Патріархат. Глава УПЦ – Патріарх Мстислав. Собор скасував акт 1686 року про переведення Київської метрополії до Москви. Мови богослужіння – церковно-слов’янська та українська.


Крушинський В. Ю., Левенець Ю. А. Історія України. Події. Факти. Дати. – 2-е вид., перероб. і доп.- К.: Зодіак, - ЕКО, 1993. – с. 176.