Історія України: вересня 2022

Банкнота номіналом 1000 гривень зразка 2019 року

На лицьовому боці банкноти - портрет Володимира Вернадського.

Володимир Вернадський (1863-1945) - видатний український науковець - філософ, природознавець, засновник цілої низки нових галузей науки (геохімії, біогеохімії, радіогеології). Він також є одним із засновників і першим президентом Української академії наук (1918 р.)

Джерело фото: Банкноти і монети України 2015-2019.

На зворотному боці банкноти - зображення будівлі Президії Національної академії наук України.

Будівля Президії Національної академії наук України зведена в 1850-х роках за проектом архітектора Олександра Беретті, у 1892 році її перебудували, додавши третій поверх. Фасад прикрашено рустуванням і аттиком із чавунною решіткою.

Будинок переданий Академії наук у 1918 році.

Введення в обіг: 25 жовтня 2019 року

Номінал, грн: 1000

Розмір банкноти, мм: 75x160

Переважаючий колір банкноти: блакитний

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із блакитним відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака, захисні стрічки та захисні волокна.

Водяні знаки (видимі під час розглядання банкноти проти світла): багатотоновий водяний знак - зображення, утворене внутрішньою структурою паперу в різних тонах що повторює портретне зображення Володимира Вернадського; світлий елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу (розміщено горизонтально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Елемент SPARK (оптично-змінне зображення) - композиція зі стилізованих зображень фрагментів кристалічної решітки та рослинного орнаменту, що має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до нефритового.

Захисна стрічка - повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді: «1000 ГРН», тризуб і підкресленого цифрового позначення номіналу «1000».

«Віконна» (частково введена в товщу паперу) захисна стрічка пурпурного кольору з яскраво вираженим кінетичним ефектом. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу та малого Державного Герба України. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Латентне зображення (цифрове позначення номіналу): Цифри видно під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні - у разі розглядання банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні - у разі розглядання банкноти з короткої сторони.

Рельєфні елементи зображень - елементи зображень на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком, шорсткість яких відчувається на дотик; елемент для людей з послабленим зором; фрагмент портрета: написи та зображення.

Наскрізний елемент - зображення цифрового позначення номіналу, всі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла.

Орловський друк - спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.

Райдужнии друк - спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.

Мікфотекст - написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Серійні номери виконані високим друком: горизонтальний номер - фарбою червоного кольору, вертикальний - виконаний шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору.

Проти копіювальна сітка - зображення з тонких ліній різної геометричної форми, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді «муару».

Джерела та література:

НБУ. Банкноти гривні, що введені в обіг у 2015-2019 роках.

Загреба М., Яценко С. Паперові гроші України з 1990 р.

Банкнота номіналом 500 гривень зразка 2015 року

На лицьовому боці банкноти - зображення портрета Григорія Сковороди.

Григорій Сковорода (1722-1794) - видатний український філософ, поет, письменник, просвітитель, педагог і музикант, який уособлював духовне пробудження українського суспільства кінця XVIII століття.

Джерело фото: Банкноти і монети України 2015-2019.

На зворотному боці банкноти - зображення будівлі Києво- Могилянської академії.

Києво-Могилянська академія - перша вища школа в Україні, заснована у 1632 році, найбільший загальноосвітній центр XVII—XVIII століть, який готував викладачів слов’яно-греко- латинських академій, діячів духовної освіти та викладачів духовних семінарій. Г. Сковорода - один із найвідоміших вихованців Києво-Могилянської академії.

Введення в обіг: 11 квітня 2016 року

Номінал, грн: 500

Розмір банкноти, мм: 75x154

Переважаючий колір: банкноти бежевий

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із бежевим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Водяні знаки (видимі під час розглядання банкноти проти світла): багатотоновий водяний знак - зображення, утворене внутрішньою структурою паперу в різних тонах, що повторює портретне зображення Григорія Сковороди; світлий елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Елемент SPARK - оптично-змінне зображення розгорнутої книги, яке має кінетичний ефект.

При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від зеленого кольору до синього.

Захисна стрічка - повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді: «500 ГРН», тризуб і підкреслене цифрове позначення номіналу «500».

«Віконна» (частково введена в товщу паперу) захисна стрічка темно-сірого кольору з яскраво вираженим кінетичним ефектом. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу та графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Райдужний друк - спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їх розривів і зміщення.

Мікротекст - написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Протикопіювальна сітка - зображення з тонких ліній різної геометричної форми, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді «муару».

Джерела та література:

НБУ. Банкноти гривні, що введені в обіг у 2015-2019 роках.

Загреба М., Яценко С. Паперові гроші України з 1990 р.

Банкнота номіналом 200 гривень зразка 2019 року

Банкнота номіналом 200 гривень зразка 2001 року

Банкнота номіналом 50 гривень зразка 2019 року

На лицьовому боці банкноти - портрет Михайла Грушевського.

Михайло Грушевський (1866-1934) - засновник і президент Української Народної Республіки, голова Центральної Ради, видатний історик, учений, письменник, громадсько-політичний і державний діяч.

Джерело фото: Банкноти і монети України 2015-2019.

На зворотному боці банкноти - зображення будинку Української Центральної Ради.

Будинок Української Центральної Ради збудований 1911 року за проектом київського архітектора П. Альошина. Тут ухвалювала доленосні Універсали Центральна Рада - перший національний уряд України.

Введення в обіг: 20 грудня 2019 року

Номінал, грн: 50

Розмір банкноти, мм: 72x136

Переважаючий колір банкноти: світло-фіолетовий

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-фіолетовим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Папір містить багатотоновий локальний водяний знак, світлий елемент водяного знака, захисну стрічку та захисні волокна.

Водяні знаки (видимі під час розглядання банкноти проти світла): багатотоновий водяний знак - зображення, утворене внутрішньою структурою паперу в різних тонах, що повторює портретне зображення Михайла Грушевського; світлий елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Захисна стрічка - повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді; «50 ГРН». тризуб і підкреслене цифрове позначення номіналу «50».

Оптично-змінний елемент - стилізоване зображення прапора, яке розміщено праворуч від портрета Михайла Грушевського. При зміні кута нахилу банкноти колір зображення змінюється з малиново- фіолетового на оливково-зелений.

Рельєфні елементи зображень - елементи зображень на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком, шорсткість яких відчувається на дотик: елемент для людей з послабленим зором: фрагмент портрета; написи та зображення.

Латентне зображення (цифрове позначення номіналу): цифри видимі при розгляданні банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні - при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні - при розгляданні банкноти з короткої сторони.

Мікротекст - написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Серійні номери виконані високим друком: горизонтальний номер - фарбою червоного кольору, вертикальний номер - шрифтом зі змінною висотою знаків фарбою чорного кольору.

Протикопіювальна сітка - зображення з тонких ліній різної геометричної форми, що під час копіювання або сканування банкноти відтворюється у вигляді муару.

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 2014 року

На лицьовому боці банкноти - зображення автопортрета Тараса Шевченка, створеного в 1840-1841 роках.

Тарас Шевченко (1814-1861) - видатний український поет, художник і мислитель, основоположник нової української літератури. Його поетичну збірку «Кобзар» перекладено і видано багатьма мовами світу.

Джерело фото: Банкноти і монети України 2015-2019.

На зворотному боці банкноти - зображення будівлі Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

15 липня 1834 року відбулося урочисте відкриття університету. Тарас Шевченко працював учителем малювання школи живопису університету, одночасно займаючи посаду в університетській Археографічній комісії (тимчасовій комісії для розгляду давніх актів). У березні 1939 року з нагоди 125-річчя від дня народження Тараса Шевченка, університету було присвоєне його ім'я.

Введення в обіг: 9 березня 2015 року

Номінал, грн: 100

Розмір банкноти, мм: 75x142

Переважаючий колір: жовто оливковий

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері зі світло-оливковим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Водяні знаки (видимі під час розглядання банкноти проти світла): багатотоновий водяний знак - зображення, утворене внутрішньою структурою паперу в різних тонах, що повторює портретне зображення ТАРАСА ШЕВЧЕНКА; світлій елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Елемент SPARK - оптично-змінне зображення палітри, що має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від золотистого кольору до зеленого.

Захисна стрічка - повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді: «100 ГРН», тризуб і підкреслене цифрове позначення номіналу «100».

«Віконна» (частково введена в товщу паперу) захисна стрічка коричневого кольору з яскраво вираженим кінетичним ефектом. Стрічка містить зображення числового позначення номіналу та графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.

Латентне зображення (цифрове позначення номіналу): цифри видно під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні - у разі розглядання банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні - у разі розглядання банкноти з короткої сторони.

Рельєфні елементи зображень - елементи зображень на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком, шорсткість яких відчувається на дотик: елемент для людей з послабленим зором; фрагмент портрета; написи та зображення.

Мікротекст - написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Джерела та література:

НБУ. Банкноти гривні, що введені в обіг у 2015-2019 роках.

Загреба М., Яценко С. Паперові гроші України з 1990 р.

Банкнота номіналом 100 гривень зразка 1992 року

Банкнота номіналом 50 гривень зразка 1992 року

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2018 року

На лицьовому боці банкноти - портрет Івана Франка.

Іван Франко (1856-1916) - відомий український письменник, критик, перекладач, журналіст, соціолог, етнограф, історик та філософ, діяльність якого керувалася ідеєю просування інтересів українців та загальних людських цінностей. Його твори стали унікальним явищем, представивши цілі духовні епохи в історії України та внісши значний внесок у світову літературу.

Джерело фото: Банкноти і монети України 2015-2019.

На зворотному боці банкноти - зображення Львівського оперного театру.

Львівський оперний театр був побудований в 1900 році за проектом архітектора 3. Горголевського.

Введення в обіг: 25 вересня 2018 року

Номінал, грн: 20

Розмір банкноти, мм: 69x130

Переважаючий колір банкноти: зелений

Характеристика захисних ознак

Банкнота надрукована на спеціальному тонованому папері із світло-зеленим відтінком, який відповідає переважаючому кольору зображень, що є на банкноті.

Водяні знаки (видимі під час розглядання банкноти проти світла): багатотоновий водяний знак - зображення, утворене внутрішньою структурою паперу в різних тонах, що повторює портретне зображення Івана Франка; світлий елемент водяного знака - зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).

Оптично-змінний елемент - стилізоване зображення квітки, яке розміщено праворуч від портрета Івана Франка. При зміні кута нахилу банкноти колір зображення квітки змінюється з малиново- фіолетового на оливково-зелений.

Захисна стрічка - повністю занурена в товщу паперу полімерна стрічка, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді: «20 ГРИ», тризуб і цифрове позначення номіналу «20» у два рядки.

Рельєфні елементи зображень - елементи зображень на лицьовому боці банкноти, які виконані спеціальним друком, шорсткість яких відчувається на дотик: елемент для людей з послабленим зором; фрагмент портрета; написи та зображення.

Мікротекст - написи, що повторюються, і які можна прочитати тільки за допомогою збільшувального скла.

Джерела та література:

НБУ. Банкноти гривні, що введені в обіг у 2015-2019 роках.

Загреба М., Яценко С. Паперові гроші України з 1990 р.

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2000 року

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 1995 року

Банкнота номіналом 20 гривень зразка 1992 року

Банкнота номіналом 10 гривень зразка 2006 року

Банкнота номіналом 10 гривень зразка 2000 року

Банкнота номіналом 10 гривень зразка 1994 року

Банкнота номіналом 10 гривень зразка 1992 року

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 2004 року

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 2001 року

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 1997 року

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 1994 року

Банкнота номіналом 5 гривень зразка 1992 року

Банкнота номіналом 2 гривні зразка 2004 року

Банкнота номіналом 2 гривні зразка 2001 року

Банкнота номіналом 2 гривні зразка 1995 року

Банкнота номіналом 2 гривні зразка 1992 року

Банкнота номіналом 1 гривня зразка 2006 року

Банкнота номіналом 1 гривня зразка 1995 року

Банкнота номіналом 1 гривня зразка 1994 року

Банкнота номіналом 1 гривня зразка 1992 року

2023

2022

2021

2020

2019

2018

2017

2016

2015

2014

2013

2012

2011

2010

2009

2008

2007

2006

2005

2004

2003

2002

2001

2000

1999

1998

1997

1996

1995

1994

1993

ппп

1992

1991

1990

1989

1988

1987

1986

1985

1984

1983

1982

1981

1980

1979

1978

1977

1976

1975

1974

1973

1972

1971

1970

1969

1968

1967

1966

ва

1965

1964

1963

1962

1961

1960

1959

1958

1957

1956

1955

1954

1953

1952

1951

1950

1949

1948

1947

1946

1945

1944

1943

1942

1941

1940

1939

1938

1937

1936

1935

1934

1933

1932

1931

1930

1929

1928

1927

1926

1925

1924

1923

1922

1921

1920

1919

1918

1917

1916

1915

1914

1913

1912

1911

1910

1909

1908

1907

1906

1905

1904

1903

1902

1901

1900

1899

1898

1897

1896

1895

1894

1893

1892

1891

1890

1889

1888

1887

1886

см

1885

1884

1883

1882

1881

1880

1879

1878

1877

1876

1875

1874

1873

ва

1872

1871

1870

1869

1868

1867

1866

1865

1864

1863

1862

1861

1860

1859

1858

1857

1856

1855

1854

ке

1853

1852

1851

1850

1849

1848

1847

1846

1845

1844

1843

1842

1840

у Львові серед 57 докторів медицини було 6 українців. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
київський хірург В. О. Караваєв першим в історії хірургії описав успішну операцію ринопластики. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1841

1839

київський хірург В. О. Караваєв першим в історії хірургії здійснив операцію перикардіоцентезу — пункцію перикарда при кров’яному випоті серцевої сорочки з метою видалення з неї рідини; описав операцію наступного року. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
Якима Чаруківського, уродженця Полтавщини, за працю "Воєнно-похідна медицина" нагороджено найвищою премією Російської Академії наук — Демидівською. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1838

німецький учений і мандрівник, основоположник антропогеографії Й. Г. Коль у книзі "Die Ukraine", виданій в Дрездені, писав: "Українець, шо старанно робить тоалету, плекає своє тіло та вбирає козацький або гвардійський однострій, виходить своїм виглядом ніжно-виробленіший і ближчий до досконалості, як росіянин, а також шляхетніший і кращий (від нього)". Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
при університетах країни створено курси з підготовки фармацевтів: на них викладали фізику, ботаніку, зоологію, мінералогію, фармацію і фармакогнозію; уведені правила іспитів для фармацевтів. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1837

вийшла книга доктора медицини Якима Чаруковського. уродженця с. Пологів на Полтавщині, "Воєнно-похідна медицина" у 5-ти томах; була удостоєна Демидівської премії. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
1837—1855 — на Київщині, Полтавщині та Чернігівщині лютували спустошливі епідемії віспи; лікарські управи вживали заходів для більшого охоплення населення щепленнями, вимагали звіти у повітових лікарів, організовували навчання цирульників та сільських хлопців робити щеплення. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1835

в Україні царський уряд відмінив Магдебурзьке право, цехова медицина перестала офіційно існувати; ліквідовано цехи цирульників у Києві, проте цирульники ще довго були у містах і селах. Помічників лікарів почали офіційно називати фельдшерами. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Києві відкрито першу гомеопатичну аптеку. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
львівський аптекар і хімік Теодор Торосевич першим почав досліджувати склад мінеральних вод Трускавецьких джерел "Фердинанд", "Маруся" і "Нафта" (сьогоднішня "Нафтуся"). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Одесі відкрито благодійний заклад — "Лічницю для приходящих". Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1836

1834

у Києві за приватним почином київських жінок засновано Благодійне товариство для допомоги бідним і хворим; нерухоме майно товариства згодом оцінено майже в 3 млн. рублів, а щорічні витрати досягали 150 000 рублів. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1833

у повітових містах Київщини існували шпиталики на 14 ліжок. В Києві на території Кирилівського монастиря був шпиталь, дім для божевільних і "богадільня". Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
поблизу Одеси на Куяльницькому лимані відкрито першу грязелікарню (пелоїдолікарню). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1832

після повстання в Польщі, Литві і частині Білорусії цар Микола І наказав закрити Віденський університет (із медичним факультетом), один із найстаріших в Європі; це прискорило відкриття Університету в Києві. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1831

у Харкові відкрито першу школу для підготовки лікарських помічників — фельдшерів. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
на Закарпатті, як і в усій Європі, було багато жертв від епідемії холери. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1830

в Україні за наказом генерал-штаб-лікаря, уперше запроваджено писання історій хвороб, які тоді називали "Скорбні листки"; писали їх латинською мовою, дуже коротко: містили назву хвороби, перебіг та її лікування. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1829

1828

1827

на Прикарпатті засновано Трускавецький курорт, збудовано перше приміщення для ванн, будинки для проживання приїжджих хворих. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
вийшла "Краткая история медицины" Н. Д. Лебедева, охоплює період до XV ст. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1826

у Києві в лікарні було 492 хворих, з них померли 52; найбільша смертність була при таких хворобах (за тодішньою термінологією): Hydrops — 37 із 58, Phtyses varia — 20 із 30, Typhus febris petechialis — 15 із 28, Diarrhoe — 27 із 43. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Львові угорський підприємець Петро Міколяш заснував аптеку "Під золотою зіркою", у якій спочатку виготовляли ліки із напівфабрикатів, що закуповувалися переважно у Відні; пізніше (1852) при ній відкрито хіміко-фармацевтичну лабораторію. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1825

1823

у Києві для лікування і утримування хворих і немічних існували Кирилівський дім інвалідів, Кирилівська богадільня, Виховний дім, "Акушергауз", Венерична лікарня, Шпиталь непричепливих недуг. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Полтаві відкрито лікарню. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Одесі засновано Приказ (уряд) громадської опіки. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1824

1822

1821

1821 — повітові та міські лікарі підросійської України почали подавати в лікарські управи звітність російською мовою; досі такі звіти писали латинською мовою. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1820

1820—1825 — в Кременчуці, який був адміністративним центром Півдня України, функціонувала одна з найкращих в Україні лікарень; в ній працював відомий епідеміолог Данило Самойлович, славний хірург Овксентій Богаєвський; розташовувалася у мурованому будинку, мала 11 палат, спеціальну операційну, пологову кімнату; у господарстві лікарні було 87 десятин землі. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1820—1830 — у Могилево-Подільському повіті працював кріпосний лікар Прокіп Данилевський; закінчив Московський університет, як і В. Тропінін; на відміну від художника, граф відмовився відпустити лікаря на волю, через деякий час він приєднався до народного ватажка Устима Кармелюка. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1819

1817

у процесі наступу на українську культуру і науку російська влада закрила Києво-Могилянську академію як найвищу світську школу в Україні, перетворивши її в Київську духовну академію з обов'язковим користуванням книгами лише російською мовою. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1818

1816

у Києві на державній службі були: 1 лікар, 2 штаб-лікарі, 5 приватно-практикуючих лікарів, 2 повитухи, 1 лікарський учень. У Київській губернії на державній службі було 7 лікарів, 12 приватно-практикуючих лікарів, 17 лікарських учнів та 4 повитухи. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Харкові професор університету Ф. Гізе виділив хінін. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Ужгороді було 4 лікарів — докторів медицини. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1814

в Харкові при медичному факультеті Університету відкрито першу хірургічну клініку на 6 ліжок. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1815

1812

з початком Вітчизняної війни лікарів, що працювали в Україні, мобілізовано до армії; залишилося небагато лікарів похилого віку, непридатних до похідних умов, на яких покладено обов’язки обслуговування військових частин, що формувалися в містах і містечках України, лікування хворих, залишених військовими частинами, та місцевих хворих. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Одесі спалахнула епідемія чуми, яка тривала з серпня по січень 1913 р., за цей час у місті захворіли на чуму 3022 чоловіка, з них померло 2407 (1/12 частина населення). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1811

у Київській губернії на державній службі було 12 лікарів, з них у Києві — 3; лікарських учнів було 22, повивальних бабок — 8. У цей же час було 11 лікарів приватної практики, в т. ч. 2 доктори медицини (у графа Потоцького і губернського маршалка). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Києві внаслідок пожежі знищено нову бібліотеку Києво-Могилянської академії, втрачено книги з різних міст і монастирів України, в т. ч. на медичні теми. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

уряд Австро-Угорщини керівництво щепленням віспи в Галичині передав окружним лікарям. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1807

при Петербурзькій медико-хірургічній академії відкрито спеціальне фармацевтичне училище, в якому почали підготовляти аптекарів, у т. ч. для України. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1806

почав працювати медичний факультет Харківського університету; який розпочав в Україні підготовку дипломованих лікарів і фахівців фармацевтичної справи. Відділ (факультет) лікарських і медичних наук складався з п'яти кафедр: 1. Анатомії, фізіології, судової медицини і лікарської науки; 2. Хірургії; 3. Лікарського речовинослів’я (фармакології), фармації і лікарської словесності; 4. Повивального мистецтва; 5. Скотолікування. Першими професорами медицини були Г. Г. Корритарі (доктор медицини і магістр окулістики, кафедра лікарського речовинослів’я), Ф. І. Гізе, Л. О. Ванноті, М. П. Болгаревський. Я. М. Громов, П. О. Бутковський. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
український вчений, професор Московської медико-хірургічної академії та Московського університету Єфрем Мухін (1766—1850, родом з Чугуєва), випускник Харківського колегіуму, видав перший у державі підручник з ортопедії "Перші начала костоправної науки". Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1805

вперше на базі лікарень відкрито клініки — як навчально-наукові заклади. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Львові влада Австро-Угорщини закрила Львівський університет: професорів-медиків Шіверека, Гакета, Седея і Гільдебранда переведено до Кракова: медичний факультет реорганізовано в Медичну колегію з дворічним терміном навчання, для підготовки хірургів і акушерів. Існувала до 1883 p., у якому її перетворено на Медико-хірургічну школу з трирічним терміном навчання, навчалися 40—115 осіб у рік. Існувала до 1875 р. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у селах Київщини лютувала епідемія віспи; повітові лікарі робили щеплення проти віспи, однак жителі рідко зверталися за допомогою. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1804

у Полтаві було 5 лікарів, з них 2 — приватної практики; у повітах Полтавщини працювали 14 урядових лікарів і 13 приватно-практикуючих; у місті відкрито пологовий будинок, мабуть, перший в Україні; відкрито першу державну (казенну) аптеку, одночасно при ній засновано ботанічний сад, де вирощували лікарські рослини. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
Петро Карпович Піддубик-Сущевський, оператор Чернігівської лікарської управи, опублікував першу на українських землях наукову працю з травматології "Про нову і правильну геогностичну ознаку утворення рубця після перелому кісток, з додатком різних спостережень з цього предмета, зроблених протохірургом П. П.". Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1803

у Києві відкрито перший пологовий будинок; душевнохворих з будинку на Подолі переведено до "богоугодних" закладів при Кирилівській церкві, чим продовжено формування Київської Кирилівської психіатричної лікарні. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Петербурзі видано посібник Йосипа Каменецького, уродженця Чернігівщини. "Короткий порадник про лікування хвороб простими способами" широковідомий також в Україні; до 1864 р. перевидано 9 разів російською, вірменською і грузинською мовами. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
засновано бібліотеку Львівської фельдшерської школи (тепер — Львівський державний медичний коледж ім. А. Крупинського). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

1802

у Києво-Могилянській академії відкрито медичний клас (прирівнювався до факультету), який за своїм рівнем мав відповідати тодішнім медичним школам; відіграв значну роль у розвитку медичної науки і підготовці національних медичних кадрів. Керівником і першим викладачем був відомий тоді вчений-медик Опанас Масловський (1753—1804) — один з перших професорів медицини у вищій школі України. За неповними даними, Академію закінчило 740 українських лікарів, багато з них продовжували освіту в західноєвропейських університетах. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Львові професори медицини Крауснекер, Седей, Мазох, Кней і Крадотцер заснували своїм коштом заклад для безплатного щеплення віспи. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Гамбургу вийшла книга німецького лікаря Й. В. Меллера "Подорож з Волині до Херсона", у якій згадано аптеку в Кременчуці і характеризується аптекаря Шіка, як "людину, що цілком знає своє діло і загалом дуже розумну та освічену"; до зруйнування Січі аптекар Шік був запорожцем, вів аптеку на Запорозькій Січі. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.