Гетьман (нім. воєначальник) - у Польщі та Великому князівстві Литовському з др. пол. XV ст. - командувач збройними силами (коронний і його помічник - польний гетьман). З 1572 р. - командувач військом реєстрових козаків. Глава відновленої 1648 р. Української держави (Б. Хмельницький) та очільник уряду - генеральної старшини. Зосереджував законодавчу, виконавчу та судову владу. Після укладення Березневих статей 1654 р. розпочалося обмеження повноважень гетьмана. Посада остаточно скасована 1764 р. (не існувала в 1722-1727 і 1734-1750 рр.). Резиденція його перебувала у Чигирині, Гадячі, Батурині, Глухові. 1663-1681 рр. посада гетьмана існувала на Правобережжі, а 1710-1742 рр. гетьманом України в еміграції був П. Орлик.
Джерела та література:
Методична розробка для організації самостійної роботи студентів "Короткий термінологічний словник з Історії України" для студентів усіх форм навчання / Укл. Потіха О. Б. - Тернопіль, 2018. - 46 с.