Микола Костомаров (1817-1885)
український історик, етнограф, письменник, громадський діяч.
Народився на Воронежчині, був
позашлюбною дитиною поміщика та кріпачки, кріпаком власного батька. У
Харківському університеті зблизився і гуртком українських романтиків, а от захистити
магістерську дисертацію, присвя чену Берестейській унії, йому не дали через» незадоволення церкви. Став викладачем Київського університету і
співзасновником Кирило-Мефодіївського братства. Засланий до Саратова, згодом очолив кафедру російської історії
Петербурзького університету. На цей період припадає заснування громадівського
руху. Журнал «Основа» публікував роботи вченого, що обгрунтовували відмінності
історії українців і росіян. 1862 р. подав у відставку на знак протесту проти
репресій в університеті та зосередився на дослідницькій роботі. Костомаров
першим у Східній Європі обгрунтував народницьку школу історії: головним він
уважав історію народу в усіх її проявах, а не події чи історичні постаті. Помер
і похований у Петербурзі.
1992 – введення в обіг поштової марки "175 років з дня народження Миколи Івановича Костомарова (1817-1885) - видатного українського історика, публіциста і письменника".
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.