Симон Петлюра (1879-1926) — член Директорії, Головний отаман військ УНР.
Народився в Полтаві. Студентом семінарії вступив до РУПу. За надто теплу зустріч композитора М. Лисенка Петлюру з друзями відрахували із семінарії. Під час революції 1905-1907 рр. брав активну участь у діяльності УСДРП. У роки Першої світової війни працював у Земському союзі. 1917 р. став головою Генерального військового комітету та генеральним секретарем у військових справах. Вийшов з уряду через конфлікт із В. Винниченком, який не підтримував утворення української армії. Восени 1918 р. проголосив себе «головнокомандуючим отаманом» і взяв участь в антигетьманському повстанні Директорії. На початку лютого 1919 р., коли Директорія залишила Київ, Петлюра зосередив усю владу в своїх руках. Союз із Польщею в боротьбі за українську незалежність успіху не приніс. 1924 р. з родиною оселився в Парижі, де займався публіцистичною діяльністю. Але 1926 р. отаман УНР був убитий анархістом Шварцбартом, який вважав, що саме Петлюра винний у численних єврейських погромах 1919 р.
2009 – НБУ ввів в обіг
монету «Симон Петлюра».
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання, персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т. - Тернопіль : Підручники і посібники, 2022. – 144 с.