Директорія УНР - найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 р. до 10 листопада 1920 р. Директорія УНР прийшла на зміну Гетьманату (Українській Державі), який було повалено 14 грудня 1918 р. Директорія проголосила себе тимчасовою верховною владою революційного часу і констатувала, що влада в УНР повинна належати лише працюючим класам. Селянам, робітникам і трудовій інтелігенції пропонувалося обрати делегатів на Трудовий конгрес України - тимчасовий законодавчий орган УНР. У зовнішній політиці Директорія проголошувала цілковитий нейтралітет і бажання мирного співжиття з усіма народами та державами. Склад: В. Винниченко (голова), С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрієвський, А. Макаренко, Є. Петрушевич.
Джерела та література:
Методична розробка для організації самостійної роботи студентів "Короткий термінологічний словник з Історії України" для студентів усіх форм навчання / Укл. Потіха О. Б. - Тернопіль, 2018. - 46 с.