Євген Петрушевич (1863-1940) — український громадсько-політичний діяч, президент і диктатор ЗУНР.
Народився на Львівщині в сім'ї греко-католицького священника. Після закінчення Львівського університету відкрив адвокатську канцелярію, очолив «Просвіту», заснував повітову ощадну касу, захищав на селення від свавілля влади. 1899 р. вступив до УНДП, від якої неодноразово обирався до австрійського парламенту та Галицького сейму. В роки Першої світової війни очолив Українську парламентську репрезентацію, був головою галицької делегації на переговорах у Брест-Литовську 1918 р., де домігся включення до мирної угоди УНР та Четверного союзу пункту про автономію Галичини. Із проголошенням ЗУНР став її президентом.
У червні 1919 р. УНРада надала Петрушевичу диктаторські повноваження. Після втрати надії на відновлення ЗУНР емігрував. Коли у вересні 1939 р. Німеччина напала на Польщу, надіслав уряду Гітлера лист протесту. Помер у Берліні; перепохований 2002 р. у Львові на Личаківському цвинтарі.
2008 – НБУ ввів в обіг
монету «Євген Петрушевич».
Джерела та література:
1. Історія України. Пам'ятки
архітектури та образотворчого мистецтва, обов ’язкові для розпізнавання,
персоналії, основні дати та події. Тестові завдання у форматі ЗНО / Земерова Т.
- Тернопіль : Підручники і посібники,
2022. – 144 с.