Бєлгородсько-Харківська операція 1943 — військова операція Червоної армії у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945. Здійснювалася в ході Курської битви 1943 силами Воронезького фронту та Степового фронту, а на завершальному етапі також Південно-Західного фронту 3-23 серпня з метою розгрому бєлгородсько-харківського угруповання ворога і створення умов для визволення Лівобережної України. Під час наступу радянські війська 5 серпня визволили м. Бєлгород, 11 серпня перетнули залізницю Харків-Полтава і вийшли до зовн. оборонного обводу м. Харків. 23 серп, війська Степового фронту за сприяння Воронезького фронту і Південно-Західного фронту звільнили Харків. Після визволення Бєлгорода й Харкова стало можливим зосередження військ п’яти рад. фронтів — Центрального фронту, Воронезького, Степового, Південно-Західного фронтів і Південного фронту — на стратегічному південно-західному напрямі з метою звільнення важливих районів — Донбасу і всієї Лівобережної України, форсування Дніпра і створення стратегічних плацдармів на Правобережній Україні.
Джерела та література:
Енциклопедія історії України:
Т. 1: А–В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії
України. – К.: В-во "Наукова думка", 2003. – 688 с.: іл.