ПОЛКОВНИК — в Україні воєначальник, а згодом—особа, що очолювала полкову козацьку адміністрацію. Спочатку полковників обирали на Козацьких Радах. З часів Визвольної війни 1648—1654 рр. виконував не тільки функції воєначальника, але й одночасно зосереджував у своїх руках цивільну і судову владу на території полку. Здебільшого призначався гетьманом або обирався на невизначенпй строк полковою Радою. Особу, яка тимчасово обіймала полковницьку посаду, називали наказним полковником.
- Головна сторінка
- ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
- ХРОНОЛОГІЧНИЙ ДОВІДНИК
- ПЕРСОНАЛІЇ
- ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ
- ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ
- БИТВИ
- МОНЕТИ
- НУМІЗМАТИКА І БОНІСТИКА
- ПОШТОВІ МАРКИ
- ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ УКРАЇНИ
- ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
- МЕДАЛІ
- ПОШТОВІ КОНВЕРТИ
- ЦІКАВИ ФАКТИ
- МІСТА І СЕЛА
- КАЗКИ І ЛЕГЕНДИ
- ПОЛКОВОДЦІ
- СКАРБИ ТА РЕЛІКВІЇ
- НАГОРОДИ
- КОЗАЦЬКА АБЕТКА
- КОЛЯДКИ ТА ЩЕДРІВКИ
- ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ
- СКОРОМОВКИ
- ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
- ГУМОР ТА САТИРА
- ПІСНІ
- ВІРШІ
- ЛІТЕРАТУРА
- ІСТОРИЧНІ ДАТИ ТА ПОДІЇ
- АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ
- БАНКНОТИ
- ВІДЕО
- МОЛИТВИ
- ХРИСТИЯНСЬКА АБЕТКА
- СВЯТА
- АТЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
- ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ
- НОВОРІЧНІ ЛИСТІВКИ
- ОБІГОВІ МОНЕТИ