Орлик Григор (Григорій) Пилипович (1702—59) — укр. політ. діяч, фр. дипломат, генерал-поручик фр. армії, польний маршал Франції, граф. Син П. Орлика. Народився у Батурині (тепер Черніг. обл.). Після поразки швед.-укр. армії у Полт. битві 1709 р. разом із батьком виїхав у еміграцію. В 1709—15 рр. проживав у Варниці і Варшаві. У трав. 1715 р. переїхав до Швеції. У 1716—18 рр. навчався у Лундському ун-ті. У 1720—26 рр. служив у швед. і саксон. королівських гвардіях, пізніше — у фр. армії. В 1730 р. перейшов на дипломатичну службу. Протягом 30 років О. разом з батьком робив спроби відстоювати ідею необхідності створення незалежної Укр. держави. У 1732—34 рр. їздив за дорученням фр. уряду до крим. хана Каплан-Гірея просити його підтримати боротьбу запорожців проти Рос. імперії. В 1733 р. допоміг С. Лещинському повернутися до Польщі та зайняти королівський престол. У 1734 р. таємно перебував у Гетьманщині, де вів переговори з опозиційними рос. режиму колами козацької старшини. Після смерті П. Орлика став лідером укр. політ. еміграції. Постійно попереджав уряди Франції і Швеції про небезпеку політ. і воєн. експансії з боку Росії, стверджував, що лише досягнення Україною самостійності могло б забезпечити стабільність у Європі. Намагався реалізувати ідею створення антирос. коаліції держав (Франція, Швеція, Пруссія, Туреччина, Крим. ханство, Польща) і за активної підтримки Запорожжя здобути незалежність України. Початок Семилітньої війни 1756—63 рр. перешкодив реалізації його планів. О., будучи фр. генералом, брав участь у цій війні. У квіт. 1759 р. відзначився у битві під Бергеном (поблизу Франкфурта-на-Майні) проти в-ськ князя Фердінанда Брауншвейзького, в ході якої був важко поранений. Не одужавши зовсім, взяв участь у битві під Менденом і невдовзі помер.
Джерела
та література:
1. Історія
війн і збройних конфліктів в Україні: енцкл. довід. / Авт.- упоряд. О. І.
Гуржій та ін. – К.: Вид. гуманіт. Л-ри, 2004. – 520 с.