Пересопницьке Євангеліє — рукописна пам’ятка
староукраїнської мови та мистецтва середини XVI ст., яку визначають як
найвидатніше досягнення книжкового мистецтва та найдосконаліший приклад
ренесансної рукописної книги в Україні. Працю над рукописом розпочато 1556 р. в
с. Двірець на Хмельниччині в Троїцькому монастирі, а завершено в 1561 р. у
Пречистенському монастирі м. Пере- сопниці — це волинське містечко й дало назву
книзі (тепер село Рівненського р-ну Рівненської обл.). Рукопис прикрашають
чотири мініатюри: зображення євангелістів за роботою, які відкривають усі
чотири Євангелія. Вони вміщені на лівому боці (повній сторінці) розвороту
аркушів перед текстом. Мініатюри Пересопницького Євангелія виконані за
традиційною композицією іконографічного сюжету «Євангеліст за роботою», проте мають певні відмінності.
Джерела та література:
Власов В. С. Пам'ятки
архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання. Тестові
завдання / В. С. Власов. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – 80 с.