Картина Т. Яблонської «Хліб» стала подією в радянському образотворчому мистецтві. Про неї говорили й писали з позицій «соціалістичного реалізму» як про твір, що оспівує людину праці: тільки в праці вповні виявляється людська краса. Власне, картина була ілюстрацією згаданої ідеї, через що стала хрестоматійною ілюстрацією в шкільних підручниках. У центрі композиції, біля великої купи золотої пшениці, серед гурту селянок зображено молоду дівчину. Закочуючи рукав сорочки, вона дивиться з вогником, випромінюючи радість і завзяття. Інші жінки — у білих, легко пов’язаних хустках і широких спідницях — зайняті своєю роботою. На картині зображено також велику скирту ще не обмолоченого хліба — споконвічний символ добробуту. Щоправда, радісне збудження, яскраве сонячне світло, яким наснажене полотно, дисонувало з тогочасною українською повоєнною дійсністю, тож зображене на картині — радше мрія. Недарма, Т. Яблонська згадувала: «...Дорікають мені, що я культовий художник. Ясна річ, що я з ентузіазмом малювала «Хліб». У тому романтичному творі була щира правда першого щедрого повоєнного врожаю...».
Джерела та література:
Власов В. С. Пам'ятки
архітектури та образотворчого мистецтва, обов'язкові для розпізнавання. Тестові
завдання / В. С. Власов. – Київ: Літера ЛТД, 2018. – 80 с.