Історія України

з початком Вітчизняної війни лікарів, що працювали в Україні, мобілізовано до армії; залишилося небагато лікарів похилого віку, непридатних до похідних умов, на яких покладено обов’язки обслуговування військових частин, що формувалися в містах і містечках України, лікування хворих, залишених військовими частинами, та місцевих хворих. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
в Одесі спалахнула епідемія чуми, яка тривала з серпня по січень 1913 р., за цей час у місті захворіли на чуму 3022 чоловіка, з них померло 2407 (1/12 частина населення). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

у Київській губернії на державній службі було 12 лікарів, з них у Києві — 3; лікарських учнів було 22, повивальних бабок — 8. У цей же час було 11 лікарів приватної практики, в т. ч. 2 доктори медицини (у графа Потоцького і губернського маршалка). Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
у Києві внаслідок пожежі знищено нову бібліотеку Києво-Могилянської академії, втрачено книги з різних міст і монастирів України, в т. ч. на медичні теми. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

уряд Австро-Угорщини керівництво щепленням віспи в Галичині передав окружним лікарям. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.

при Петербурзькій медико-хірургічній академії відкрито спеціальне фармацевтичне училище, в якому почали підготовляти аптекарів, у т. ч. для України. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.