Територію стародавнього грецького міста Херсонес археологи досліджують ось уже 180 років. За цей час відкрито більше третини міста й знайдено понад 200 тис. пам’яток. З-поміж знахідок чимало унікальних: присяга громадян Херсонеса, викарбувана на камені, твори мистецтва, різноманітне хатнє начиння. Добре збереглися споруди театру й жител, фортечні стіни, храми, житлові квартали, вулиці, гончарні майстерні, рибозасолювальне обладнання, колодязі. Нині на території давнього міста створено Національний заповідник «Херсонес Таврійський».
Як і кожне велике місто,
Херсонес був оточений міцними оборонними мурами з вежами та мав укріплену
гавань. Усередині місто поділялося на квартали, які складалися з 3—4 садиб. У
центрі міста розташовувана головна площа-агора, поряд із нею — священне місце з
храмами, капищами, жертовниками. Навколо головної площі споруджували важливі
громадські споруди. У деяких містах їх розташовували на укріпленому пагорбі —
акрополі. Вулиці були прямими й перетиналися під прямим кутом. їх забруковували
каменем або череп’ям. У місті було кілька громадських лазень-терм, водогін,
каналізація. Будинки зводили з каменю, стіни тинькували, дах накривали
черепицею.
Джерела та література:
Власов В. С. Пам'ятки архітектури та образотворчого
мистецтва, обов'язкові для розпізнавання. Тестові завдання / В. С. Власов. –
Київ: Літера ЛТД, 2018. – 80 с.