КОЗАЦЬКА РАДА — загальне козацьке зібрання, орган козацького управління в Україні XVI—XVIII ст. На раді вирішувалися питання внутрішньої і зовнішньої політики, військові, адміністративні, судові справи, переобирали гетьмана і козацьку старшину. На Запорозькій Січі козацька рада була найвищим органом.
Рада відбувалася там, де було
зібране військо. Скликав її гетьман, на Січі — кошовий. Полкові ради скликав полковник,
сотенні — сотник, куренні — курінний отаман, паланкові — паланкові отамани.
Козацька рада була найвищою законодавчою, адміністративно-правовою установою
війська і держави. Традиційними місцями проведення козацьких рад була Січ, урочище
Маслів Став (с. Маслівка Миронівського р-ну Київської обл.), міста Корсунь,
Канів та ін. У раді брали участь козаки, а також представники православного
духовенства, селяни, міщани. Військові ради об’єднували запорозьких, городових
і реєстрових козаків.