1773

• у Львові при уряді намісника Австро-Угорщини створено Крайову санітарну колегію (комісію); намісник видав "Санітарний патент", який забороняв лікарям і аптекарям виконувати професійні обов’язки без наявності відповідних дипломів. Лікарям заборонялося виготовляти ліки, а аптекарям — самостійно лікувати хворих. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
• у Львові на базі монастирської лікарні Терезіанського медичного колегіуму вердиктом австрійського монарха Йосифа II відкрито загальнодоступний міський шпиталь, який мав акушерський відділ та відділ для душевнохворих; в кінці XIX ст. збудовано спеціальні хірургічний, терапевтичний і акушерський корпуси, в яких розташовано кафедри відновленого лікарського факультету університету. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
• у Львові протомедик Андрій Крупинський зорганізував перші курси з основ медицини для цирульників і акушерок, у них брали участь 78 осіб. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.
• у Львові, в час переходу Галицьких земель під владу Австро-Угорщини, в місті на 25 тисяч мешканців було 6 лікарів; з них — 2 французи, 2 поляки, 1 італієць, 1 чех. У цей час до цеху львівських цирульників належало 7 майстрів і 33 помічники; лікувальною практикою поза цехом займалися 28 осіб "партачів-приватників", які не пройшли підготовки в цехових майстрів; у декретах міської влади підкреслено право "русинів" вступати в члени цеху. Ярослав Ганіткевич. Історія української медицини в іменах і датах. Львів, 2004. – 368 с.