Автор портрета Наталія
Павлусенко.
Пилип Степанович Орлик (1672—1742). Виходець із знатної чеської родини,
яка емігрувала до Польщі. Батько Степан, загинув під Хотином (1673). Гетьман
України в еміграції (1710—1742). Народився під Вільно у с. Косуті Ошмянського
повіту. Замолоду мешкав в Україні. Вихованець Києво-Могилянської колегії, після
закінчення якої став кафедральним писарем Київської митрополії. З 1700 р.
служив у Генеральній військовій канцелярії. Генеральний військовий писар
(1706—1708). Прибічник І. Мазепи. Після Полтавської битви відійшов разом з ним
до Бендер, де 1710 р. був проголошений гетьманом і зразу ж визнаний шведським
королем і турецьким султаном. За його участю у квітні 1710 р. складені «Пакти і
Конституція прав і вольностей Запорозького Війська». Це була перша в Європі
демократична конституція, 16 статей якої передбачали встановлення національною
суверенітету і визначення кордонів Української держави, забезпечення
демократичних прав людини, визнання непорушності складових чинників правового
суспільства.
1711 р. Орлик уклав союз з Карлом XII і Кримом. У
цьому ж році разом з татарами здійснив похід на Правобережну Україну, однак
змушений був відступити перед військовими силами Петра І. Вирішальний бій
відбувся над Прутом у липні 1711 р. Оточений татарами цар змушений був
підписати Прутський договір, за яким зрікся посягань на Правобережну Україну.
З 1714 р. перебував у Швеції, Польщі, Англії, Ватікані, Франції, намагаючись заручитися їхньою підтримкою у поході проти царської Росії і підняти українську справу на міжнародний рівень. Однак ці заходи успіху не мали. Помер у Яссах. Відомий як письменник і поет, автор «Щоденника».
2002 – НБУ ввів в обіг монету «Пилип Орлик».
Джерела та література:
Замлинський В. Гетьмани
України. Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2008. – 288 с.