Історія України

Південно-східний фасад Михайлівського собору та церква Іонна Богослова (ліворуч)

Південно-східний фасад Михайлівського собору та церква Іонна Богослова (ліворуч). Листівка.

South-eastern façade of St. Michael’s Cathedral and Church of John the Divine (left)

Фото: Юлія Горобець

Андріївська церква

Андріївська церква. Листівка.

St. Andrew’s Church

Фото: Юлія Горобець

АНДРІЇВСЬКА ЦЕРКВА в Києві – пам'ятка укр. арх-ри і монументального мист-ва 18 ст. Збудована 1749—54 у Києві в стилі бароко за проектом архіт. В. Растреллі на Андріївській горі. Є одним з осн. архіт. акцентів, які формують панораму міста з боку Дніпра. У спорудженні взяли участь провідні рос. та укр. майстри. Буд-вом керував І. Мічурін. Масив храму встановлено на стилобаті у вигляді двоповерхового будинку, дах якого використовується як оглядовий майданчик. До нього і входу в церкву з боку вулиці ведуть широкі чавунні багатомаршеві сходи. План церкви має хрещату форму, купол і чотири масивні багатопрофільні пілони по кутах надають будівлі вигляду типового укр. п’яти маківкового храму. Внутр. оздоблення А.ц. також розроблено В. Растреллі. Урочистий і величний інтер’єр органічно поєднує різні види мист-ва: арх-ру, ліплення, живопис, скульптуру й різьбу по дереву. Його гол. елементом є триярусний іконостас, на червоному тлі якого яскраво виділяються позолочене різьблення й скульптура. Живопис виконано О. Антроповим (йому належить і план розписів храму), І. Вишняковим та Г. Левицьким. У вівтарній частині живопис виконано місц. худож. І. Роменським та І. Чайковським. У виготовленні ліпних орнаментів брали участь укр. різьбярі (Я. Шевлицький, М. Чвітка, В.Клейцьковський) та моск. майстри. Монументально-декоративний живопис А.ц., в якому помітні риси європ. бароко, мав великий вплив на подальший розвиток вітчизн. іконопису. А.ц. не раз ремонтували і відновлювали. Останній етап реставрації, у т. ч. живопису й різьби, проведено 1974—80 (ар-хіт. В. Корнєсва, мистецтвознавець М. Дегтярьов). А.ц. входить до складу Нац. історико-архіт. заповідника «Софія Київська».

Андріївська церква. Листівка.

Проект архітектора В. Растреллі. 1749-1762 рр. Київ.

Фото В. Кримчака

(с) "Мистецтво", 2003

Енциклопедія історії України: Т. 1: А–В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2003. – 688 с.: іл.

2011 – НБУ ввів в обіг монету «Андріївська церква».

Покровський жіночій монастир. Свято-Покровська церква.

Покровський жіночій монастир. Свято-Покровська церква. Листівка.

Nunnery of St. Mary the Protectress Cells Monastersal hospital

Фото: Юлія Горобець

Церква Богородиці Пирогощі

Церква Богородиці Пирогощі. Листівка.

Churc of the Dormition of the Holy Mother (Pirogoshcha)

Фото: Тетяна Михайловська

Церква Успіння Богородиці (Пирогоща). Листівка.

1132-1136 рр. Відновлено в 1998 р. Київ.

Фото А. Прибєги

(с) "Мистецтво", 2003

Володимирський собор

Володимирський собор. Листівка.

St. Vladimir’s Cathedral

Фото: Тетяна Михайловська

ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР у Києві — пам'ятка арх-ри і монументального мист-ва. Споруджений 1862—82. Первинні проекти, складені архіт. І. Штромом (1859), П. Спарро (1861), пізніше істотно перероблені О. Беретті. У буд-ві взяли участь архітектори Ю. Бернгардт, К. Маєвський, В. Ніколаєв. Масивний семибанний храм зведений у формі візант.-рос. стилю — хрестовий у плані, триапсидний, шестистовпний, тринефний. Проект оздоблення собору виконав проф. мист-в Київ. ун-ту А. Прахов. Він же керував роботами щодо внутр. оформлення та підбором художників. Мозаїчні зображення на фасадах виконані під кер-вом худож. А. Фролова, мозаїка в інтер’єрі — венеціанськими майстрами. Найбільшою худож. цінністю споруди є настінні розписи, тематика й стиль яких визначені, зокрема, прагненням відродити монументальні традиції у реліг. живописі. Розписи здійснено у 1885—96 колективом укр., рос. та польс. художників; осн. з них належать В. Васнецову (15 великих композицій та 30 окремих постатей), крім картин на біблійні сюжети, останній створив істор. сцени «Хрещення Русі», «Хрещення Володимира», а також зображення канонізованих святих Володимира Святославича, Андрія Боголюбського, княгині Ольги та ін. Рос. живописець М. Нестеров виконав живопис чотирьох іконостасів у бокових навах, композицій «Різдво», «Воскресіння» на стінах хорів і «Богоявлення» — в хрещальні. Частину настінних розписів здійснили польс. живописці В. Котарбінський і П. Свєдомський. Укр. майстри В. Замирайло, С. Костенко, М. Пимоненко, С. Яремич, О. Курінний, Г. Бурданов виконали орнаменти, що вкривають весь вільний простір, крім правої нави, де цю роботу здійснив М. Врубель. Розписи B.c. мали великий вплив на тогочасний реліг. живопис, їх наслідували у розписах церк. споруд у Зх. та Сх. Україні. За період свого існування собор майже не змінював своїх функцій і завжди був гол. діючим храмом міста, крім короткого терміну після встановлення рад. влади в Україні, коли в ньому працював антиреліг. музей «Володимирський філіал Всеукраїнського музейного містечка».

2022 – НБУ ввів в обіг монету «Володимирський собор у м. Київ».

Українська Галицька Армія (УГА)

Українська Галицька Армія (УГА) – збройні сили УНР, формування яких розпочалося відразу після листопадного повстання 1918 р. у Львові і продовжувалося в ході українсько-польскої війни 1918-1919 рр.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – українська держава, створена в листопаді 1918 р. на західноукраїнських землях, які входили до складу Австро-Угорської імперії.

Створення ЗУНР

16 жовтня 1918 р. - маніфест австрійського імператора про перебудову держави на федеративних засадах, де «кожне плем’я та область, яку воно заселяє, творить свій власний державний організм».

18 жовтня 1918 р. - обрання у Львові політичного керівництва українського національно-визвольного руху.

19 жовтня 1918 р. - постанова Національної Ради про утворення на українських землях Австро-Угорщини єдиної Української держави.

1 листопада 1918 р. - захоплення українськими військовими формуваннями на чолі з Д. Вітовським найважливіших об’єктів та урядових установ у Львові та інших містах Східної Галичини.

9 листопада 1918 р. - створення першого українського уряду — державного Секретаріату на чолі з К. Левицьким.

13 листопада 1918 р. - проголошення самостійної Західно-української Народної Республіки, президентом якої згодом став Є. Петрушевич.

Внутрішня та зовнішня політика ЗУНР

Створення дієвих органів законодавчої й виконавчої влади в центрі та на місцях шляхом проведення демократичних виборів.
Закон про громадянство, проголошення української мови державною.
Земельна реформа, за якою земля відчужувалася від великих власників і передавалася земельним комітетам, термін наділення селян землею не встановлювався; за самочинне захоплення земель передбачалося покарання — ув’язнення, штрафи, втрата права на володіння землею.
Закон про 8-годинний робочий день.
Установлення державної монополії на продаж найважливіших продуктів.
Уведення національної валюти — гривні та карбованця.
Закон про основи шкільництва: дозвіл на заснування приватніх шкіл, право національних меншин на школи з рідною мовою викладання.
Закон про національні меншини, що гарантував їм 30 % місць у майбутньому парламенті.

Створення Української Галицької Армії (УГА) на чолі з М. Омеляновичем-Павленком.